Минулого тижня Україна подала заявку на вступ до Північноатлантичного альянсу в пришвидшеному порядку.
Генеральний секретар Єнс Столтенберг отримавши її констатував, що двері НАТО завжди відкриті для багатьох союзників. Альянс підтримує права України та її рішення йти власним шляхом. Але рішення про членство тієї чи іншої країни в НАТО прийматимуть усі 30 членів Альянсу.
За короткий проміжок часу, 11 країн-членів НАТО (Естонія, Латвія, Литва, Канада, Північна Македонія, Польща, Румунія, Словаччина, Хорватія, Чехія та Чорногорія) рішуче та не зволікаючи висловили свою підтримку наміру України стати членом НАТО. Ще 2 країни (Болгарія та Словенія) утримуються від такої підтримки з огляду на безпекові ризики.
Інші 17 країн-членів НАТО (Німеччина, США, Албанія, Бельгія, Британія, Греція, Данія, Іспанія, Італія, Ісландія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Туреччина, Франція та Угорщина) поки що взяли паузу і не дають публічної оцінки прагненню України або не дають однозначної відповіді.
І це зрозуміло. Умови, за яких Україна подала цю заявку, можуть потребувати часу для уважного їх вивчення. Сьогодні світ на прикладі України бачить, як можна гідно протистояти безлічі викликів та загроз, які несе у собі росія: вторгнення, численні руйнування, захоплення територій та стратегічних інфраструктурних об’єктів, ядерний шантаж тощо. А також бачить, що український народ демонструє сталість у своєму прагненні розвивати і зміцнювати незалежну, соціальну та правову державу.
Особисто я, як і 83 % українців, вітаю і підтримую такий крок Президента України В. Зеленського та закликаю решту країн членів-альянсу підтримати вступ України до НАТО. Ми потрібні один одному, оскільки, як без НАТО немає гарантій безпеки для України так і для окремих держав-членів НАТО немає безпеки від агресії росії без України.
Перший заступник Голови Комітету Я. ЮРЧИШИН