«Питання Криму та Донбасу не повинні стати звичними елементами міжнародного пейзажу, де доповіді, тематичні зустрічі та протокольні заяви до роковин окупації вважалися достатньою формою міжнародної реакції. Навпаки – допоки рана в центрі Європи кровоточить, біль відчуватиме весь світ. І єдиним рецептом дієвого лікування є лише деокупація Криму та Донбасу». Такими словами на загальних дебатах 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка відбулась 23 вересня 2020 року, Президент України Володимир Зеленський анонсував світовим лідерам запрошення взяти участь у створенні міжнародної Кримської платформи.

Майже за рік після цього інавгураційний саміт, присвячений питанням Криму, об’єднав представників 47 країн світу та міжнародних організацій. Учасники саміту засудили злочини росії у Криму, а також схвалили Спільну декларацію, яка окреслила основні параметри міжнародної політики щодо Криму.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, окремі країни якісно змінили риторику щодо питання анексії росією окремих територій України, зокрема Криму.

Все більше країн світу й міжнародних організацій публічно засуджують анексію українських територій та відкрито висловлюють свою підтримку України, надають оборонну та фінансову допомогу, посилюють санкції проти росії.

Цьогоріч, 23 серпня, на другому саміті Кримської платформи, який відбувся в онлайн-форматі, взяли участь представники 60 країн. Серед них – лідери європейських країн, шести держав-членів G7, Азії, Латинської Америки й Африки, а також Єврокомісії і Ради Європи, Генеральні секретарі ООН, ОБСЄ і НАТО.

24-25 жовтня у столиці Хорватії місті Загребі відбудеться перший Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи. Такий вимір заходу дозволить ще більше розширити кількість і географію представленості учасників, а також сприятиме втіленню у життя ухвалених рішень через прийняття нормативних актів. На саміті спікери парламентів країн світу матимуть змогу як обговорити кримське питання, так і провести дискусії щодо питань, пов’язаних з реформуванням глобальної системи безпеки.

Українська дипломатія закликає нові держави доєднуватися до Кримської платформи й щодня докладає максимум зусиль до згуртування урядів та лідерів країн світу задля відновлення миру. Так, за інформацією Міністерства закордонних справ України, нещодавно віцепрезидент Кот-д’Івуару Т’ємоко Мейліє Коне оголосив рішення приєднатися до Кримської платформи.

Парламентський формат Кримської платформи дозволить засвідчити єдність світової спільноти у відстоюванні норм міжнародного права та посилить інституційну спроможність України у питанні повернення Криму.

Заступник Голови Комітету                                                              О. МОШЕНЕЦЬ