«Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню», – ст. 28 Конституції України.
За рекомендацією Економічної і Соціальної Ради, 1997 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 26 червня Міжнародним днем на підтримку жертв катувань.
Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/52/149 від 12 грудня 1997 року, Міжнародний день на підтримку жертв катувань відзначається щорічно і проводиться з метою викорінення катувань і забезпечення ефективного функціонування Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських та принижуючих гідність видів поводження і покарання.
Сьогодні 488-й день російського широкомасштабного вторгнення до України і протягом всього цього часу росія не припиняє знущатись над мирним українським населенням, у тому числі дітьми.
Не маючи успіхів на фронті, російська армія повернулася до своєї звичної тактики – звірства та залякування українського суспільства.
російські нелюди навмисно заподіюють страждання українцям, насолоджуючись тортурами та вбивствами. Жахливою стала подія масової страти українських полонених бійців «Азова», яких російські військові утримували у в’язниці в окупованому селищі Оленівка на Донеччині. У такий спосіб рф вирішила приховати знущання над полоненими і розстріли, здійснені за наказами окупаційної адміністрації та командування рф.
Цей біль: нелюдські катування та страту захисників Маріуполя – неможливо прийняти ні сьогодні, ні в майбутньому.
Звільнені з полону бійці полку «Азов» розповідають про катування, які російські військові застосовували щодо них та їх побратимів у полоні. «Комусь голки встромляли в рану, когось катували водою», – розповів ЗМІ азовець Владислав Жаворонок.
Хто бачив ганебне «судилище» росіянами захисників «Азовсталі», той погодиться, що наші полонені там нагадують в’язнів концтаборів. Це кричуще порушення правил війни.
Все зазначене є геноцидом українського народу.
Сьогодні у російському полоні знаходиться величезна кількість людей – як військових, так і цивільних. Ми повинні докладати всіх зусиль, щоб повернути полонених людей додому.
Відповідно до міжнародного права, кожна держава-сторона вживає ефективних законодавчих, адміністративних, судових та інших заходів для попередження актів тортур на будь-якій території під її юрисдикцією, але наразі це не про країну-агресорку.
Конвенція ООН проти катувань – міжнародний інструмент захисту прав людини. Конвенція забороняє катування при будь-яких обставинах, забороняє видачу осіб країнам, де для них існує серйозна загроза катувань, та встановлює обов’язковість кримінального переслідування за катування.
Звертаюсь до міжнародної спільноти: потрібно вжити всіх дієвих засобів та не допустити таких найтяжчих порушень прав людини, як катування й нелюдське поводження з полоненими українцями.
Заступник Голови Комітету О. МОШЕНЕЦЬ