Поглиблення взаємозалежності та усвідомлення необхідності мирного співіснування є підґрунтям формування державами стратегій майбутнього розвитку та засад зовнішньої політики. Проте, сьогодні існує все більше чинників, які дестабілізують розвиток напрацьованих роками інтеграційних процесів, посягають на ефективність і дієвість міжнародних інституцій. Мають місце випадки цинічного нехтування міжнародним правом та знецінення загальновизнаних норм і правил.
Розпочавши вночі 24 лютого цього року без попереднього оголошення повномасштабну війну проти України Росія вийшла за рамки міжнародного права та загальнолюдських цінностей.
За місяць війни міністерством оборони Великої Британії, США фіксуються випадки застосування агресором в районах мешкання мирних жителів заборонених видів зброї (касетних бомб, фосфорних боєприпасів, гіперзвукової зброї, термобаричних ракет, що створюють запальний та фугасний ефекти).
Офіційні заяви російських посадовців про прицільні обстріли деяких цивільних об’єктів виглядають щонайменше цинічно, а вчинки підло та жорстоко:
· бомбардування 9 березня пологового будинку та дитячої лікарні у м. Маріуполь, жертвами якого стали 17 людей (діти, жінки, лікарі),
з них загинули двоє дорослих та одна дитина, агресор пояснив: «пологовий будинок давно захоплений батальйоном «Азов» та іншими радикалами, звідти вигнали всіх породіль, всіх медсестер і взагалі весь персонал. Це була база ультрарадикального батальйону «Азов»;
· ракетний обстріл 20 березня ТРЦ «Ретровіль» внаслідок якого загинуло 8 людей та одну людину травмовано – «удар нанесений по реактивним системам залпового вогню і складу боєприпасів націоналістів».
Про що може свідчити цілеспрямований ракетно-бомбовий удар нанесений військами агресора 16 березня по будівлі драматичного театру в м. Маріуполі, який слугував місцем прихистку для сотень маріупольців, з великими написами «ДІТИ» на асфальті перед будівлею та заявами мешканців, мають замислитись політики кожної країни. Кількість жертв досі встановлюється, але за попередніми даними становить близько 300 загиблих людей. Загалом, фактичне знищення цілого м. Маріуполь з численною кількістю неевакуйованих мирних жителів це трагедія світового масштабу.
Після початку агресії Росії над дитячою лікарнею Охматдит збито вже другу крилату ракету. Постійне перебування у бомбосховищах та ризик попадання ракет унеможливили забезпечення можливості для лікування важкохворих дітей в тому числі з діагнозами онкозахворювання та дітей на гемодіалізі. Лікарі змушені були евакуювати хворих. Наразі Охматдит надає невідкладну допомогу пораненим під час війни дітям і дорослим. Нажаль подібних злочинів Росії чимало.
Сучасні виклики потребують від міжнародної спільноти швидких, новітніх та комплексних дій. Головними пріоритетами у вирішенні питань військової агресії має стати рішуча протидія будь-яким спробам в односторонньому порядку порушувати норми міжнародного права, створення безпечного середовища, налагодження надійних партнерських відносин, зміцнення систем колективної безпеки на базі довіри, плідного співробітництва та відповідальності.
Чи потрібен вам партнер, який порушує норми міжнародного права, взяті на себе домовленості, чиїм пріоритетом є роз’єднання та ослаблення євро-атлантичної спільноти та зміцнення власних позиції будь-якою ціною?
Великі звершення починаються з маленьких кроків. І таким кроком має стати виключення Росії з усіх міжнародних організацій незалежно від профілю та спрямування (ОБСЕ, Червоний Хрест, ООН, G20 тощо) й відмова від будь-яких контактів з російськими представниками.
Заступник Голови Комітету О. МОШЕНЕЦЬ