РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань на тему:
«Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні»
Учасники парламентських слухань 18 травня 2016 року, аналізуючи стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні, обговорюючи проблемні питання антикорупційного законодавства та шляхи його вдосконалення у своїх виступах, письмових та усних пропозиціях, що надійшли до Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, зазначили таке.
Поряд з превентивними антикорупційними заходами ключовим елементом державного механізму протидії корупції є наявність належної правової бази антикорупційного спрямування.
Зважаючи на підписання Україною Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, у 2014 році та на виконання рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (далі - GRECO) і зобов’язань згідно з Планом дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму за останні роки в Україні вдалося прийняти ряд важливих законів, спрямованих на посилення відповідальності за корупційні діяння. Приведення національного антикорупційного законодавства у відповідність із визнаними міжнародними стандартами сприяє його гармонізації з нормами міжнародного права та уніфікації на внутрішньодержавному рівні.
Таким чином, необхідно наголосити, що незважаючи на те, що окремі складові антикорупційної політики все ще потребують законодавчого врегулювання, в Україні створено достатні законодавчі передумови для розбудови ефективного державного механізму запобігання та протидії корупції.
Разом з тим, за результатами нового Індексу сприйняття корупції за 2015 рік від Transparency International, Україна так і не подолала межу «корупційної ганьби». Отримавши лише один додатковий бал, порівняно з 2014 роком, Україна залишається серед тотально корумпованих держав.
Відсутність політичної волі щодо імплементації можливостей антикорупційного законодавства призводить до того, що перезавантаження системи запобігання і протидії корупції відбувається здебільшого лише в законотворчій площині.
Головним завданням залишається практичне впровадження вже передбачених у законодавстві антикорупційних механізмів.
Органам влади треба продемонструвати рішучість до побудови стійкої та ефективної системи запобігання і протидії корупції. Довести до свого логічного завершення розпочаті антикорупційні реформи.
Враховуючи викладене, усвідомлюючи необхідність ефективного впровадження та реалізації положень антикорупційного законодавства та імплементації нових засад державної антикорупційної політики в Україні, учасники парламентських слухань р е к о м е н д у ю т ь:
І. Верховній Раді України:
1. Посилити роботу робочої групи під керівництвом Голови Верховної Ради України Парубія А.В. щодо впровадження нової моделі виборчої системи, що застосовуватиметься на парламентських виборах.
2. Відповідно до положень статті 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» забезпечити розроблення законопроекту щодо створення в системі судоустрою Вищого антикорупційного суду як вищого спеціалізованого суду - суду першої інстанції з розгляду окремих категорій справ.
3. Забезпечити розгляд та прийняття проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади реєстр. № 2695.
4. Вивчити питання про необхідність розроблення законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо врегулювання окремих правових питань організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України: особливості набору та реалізації повноважень працівників, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність; конкретизація положень в частині критеріїв недопуску осіб до участі у конкурсах на зайняття вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України; чітке визначення повноважень Національного антикорупційного бюро України в частині забезпечення протидії корупційним правопорушенням, у тому числі в питаннях міжнародного співробітництва; врегулювання питань представницьких функцій Національного антикорупційного бюро України під час реалізації повноважень в частині визнання правочинів недійсними; врегулювання правових основ діяльності Національного антикорупційного бюро України під час реалізації повноважень в частині витребування майна, здобутого злочинним шляхом; вирішення правових питань матеріально-технічного забезпечення Національного антикорупційного бюро України; врегулювання питань оплати праці працівників Національного антикорупційного бюро України.
5. Внести на обговорення питання щодо необхідності розроблення законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України, пов’язаних з внесенням змін до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України в частині уточнення підслідності Національного антикорупційного бюро України, розмежування повноважень з іншими правоохоронними органами, зокрема до Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України в частині визначення процесуальних прав та обов’язків Національного антикорупційного бюро України при розгляді справ у судах загальної юрисдикції, до законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про радіочастотний ресурс України», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», «Про публічні закупівлі» в частині надання прав і повноважень Національному антикорупційному бюро України, наданих іншим правоохоронним органам (Національній поліції, Службі безпеки України).
6. Ініціювати питання щодо внесення змін до статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з метою удосконалення порядку розкриття банківської таємниці на вимогу Національного агентства з питань запобігання корупції.
7. Вивчити питання щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо права прокурора на апеляційне оскарження постанов суду у справах про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.
8. На виконання Державної антикорупційної програми ініціювати питання щодо внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України про Військову поліцію, яким реформується Військова служба правопорядку у Військову поліцію.
9. Внести на обговорення питання щодо необхідності посилення відповідальності за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів або переслідування журналістів за виконання професійних обов'язків.
10. Забезпечити у повному обсязі втілення чинних вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо фінансового контролю осіб шляхом подання електронних декларацій службовими особами, які на день початку роботи системи електронних декларацій займають згідно зі статтею 50 цього Закону відповідальне та особливо відповідальне становище та зобов’язані подати декларації за 2015 рік у порядку, встановленому цим Законом, протягом 60 календарних днів після початку роботи системи електронного декларування, тобто до 30 жовтня 2016 року.
ІІ. Президентові України:
1. Ініціювати обговорення питання щодо необхідності внесення змін до Указу Президента України від 30 березня 2005 року № 567 «Про заходи щодо впорядкування використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв та номерних знаків на службових транспортних засобах», якими пропонується розширити перелік суб’єктів, що можуть використовувати спеціальні світлові і звукові сигнальні пристрої та номерні знаки на транспортних засобах Національного антикорупційного бюро України. Зазначені зміни покликані врегулювати питання використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв та номерних знаків на транспортних засобах Національним антикорупційним бюро України поряд з іншими правоохоронними органами.
ІІІ. Кабінету Міністрів України:
1. Вжити заходів щодо активізації впровадження Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
2. Забезпечити реалізацію заходів фінальної декларації Антикорупційного саміту, що відбувся у Лондоні 12 травня 2016 року.
3. Вжити невідкладних заходів щодо забезпечення повноти внесення відомостей про осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
4. З метою усунення дублювання функцій та повноважень між Національним агентством з питань запобігання корупції та Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики протягом 2016 року вивчити питання щодо доцільності посади Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики.